3 травня 2019 у краєзнавчому музеї в м.Лозова традиційно відбулася районна конференція юних краєзнавців – активістів руху «Моя земля- земля моїх батьків» - "Слобожанські дзвони Перемоги".
Мета конференції - активізація пошуково-дослідницької роботи учнівської та студентської молоді з увічнення бойових подвигів захисників Батьківщини та вшанування працівників тилу у роки Другої світової війни, відтворення правдивої хроніки ліквідації наслідків ядерної техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, національно-патріотичного виховання молоді на прикладах героїчного подвигу українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у зоні антитерористичної операції та операції об’єднаних сил на Сході України.
Розпочалася конференція біля меморіалу Слави, де відбувся мітинг-реквієм, присвячений дню Пам'яті та Примирення. Учні закладів освіти Лозівського району вшанували пам'ять воїнів, які загинули, визволяючи Лозівщину.
Продовженням стали виступи юних краєзнавців з творчими роботами, які містять пошукові матеріали періоду ІІ Світової війни, спогади ветеранів АТО, свідків подій на Сході України, досвід роботи волонтерських загонів.
Заступник начальника Управління освіти, молоді та спорту Лозівської районної державної адміністрації Власенко Н.В. вручила грамоти та подяки учасникам обласних та районних краєзнавчих акцій.
Почесним гостем був Мороз С.В. – ветеран АТО, старший сержант 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» сухопутних військ Збройних сил України, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ст., керівник сектору взаємодії з правоохоронними органами оборонної мобілізаційної та режимно-секретної роботи апарату Лозівської районної державної адміністрації.
Всього у конференції взяли участь більше 30 чоловік з 8 закладів освіти району:
Орільський ліцей
Орільська філія Орільського ліцею
Артільський НВК,
Надеждівський НВК,
Яковлівський НВК
Перемозька філія Краснопавлівського ліцею
Краснопавлівський ліцей
Садовський ліцей
Відлуння подій ІІ Світової війни , подій, які відбуваються зараз, ще довго будуть жити в наших серцях. І у нас, і у прийдешніх поколіннях пошуковців завжди буде багато роботи з архівами, котрі мають безліч таємниць. Тому історію треба писати зараз, не відкладаючи до того часу, коли не стане свідків подій.
Comments